У монографії, на основі аналізу широкого кола першоджерел, досліджується історичний і сучасний стан родинно-обрядової культури з урахуванням специфічних особливостей Харківщини як одного з етноконтактних регіонів Слобожанщини. Здійснено синтез сучасної картини побутування ритуалів та своєрідності їхнього пісенного супроводу. На основі досвіду культурно-освітньої роботи Харківщини запропоновано регіональну модель збереження та розвитку родинних святкувань із залученням семантики, кодового значення, елементів традиційної обрядовості в умовах сучасних культурних реалій. Виявлено спільні та відмінні ознаки ритуально-пісенних комплексів, які супроводжують перехідні події в культурному житті слобожанської родини та формують фольклорну традицію регіону. Маючи комплексний характер, дослідження спирається на досягнення культурології, етномузикології, етнографії, історії. Часова дистанція дослідження – від зародків патріархально-родових конвіксій у землеробському неоліті до 90-х років ХХ – початку ХХІ ст.
Для науковців, викладачів, студентів гуманітарно-освітніх закладів, спеціалістів і практиків соціально-культурної сфери. Монографія може бути використана в сучасній практиці етнокультурної політики України, для розробки цільових регіональних програм збереження й розвитку української традиційної художньої культури, а також в освітній системі всіх рівнів для професійної підготовки спеціалістів соціально-культурної та освітньої галузей.